Магнітний пластик: Як дискети змінювали форму, але зберігали суть
Дискета, або флоппі-диск, була основним засобом перенесення даних протягом 30 років. Її назва «floppy» (гнучкий) походить від перших моделей, які дійсно можна було легко зігнути.
Етапи великого шляху:
8 дюймів (1971): Створена IBM для завантаження мікрокоду в мейнфрейми. Вона була величезною і вміщувала всього 80 КБ.
5.25 дюймів (1976): Стала стандартом для перших ПК. Вона була відкритою — через проріз можна було бачити магнітний диск, що часто призводило до його пошкодження пальцями.
3.5 дюйми (1982): Компанія Sony запропонувала жорсткий пластиковий корпус та підпружинену шторку. Вона вже не була «гнучкою» зовні, але всередині все ще знаходився тонкий магнітний диск.
Механіка та знос: На відміну від HDD, головка дискети торкалася поверхні під час читання. Це спричиняло тертя, тому дискети мали дуже обмежений ресурс. Швидкість передачі даних була мізерною за сучасними мірками — близько 500 кбіт/с. Сьогодні дискета залишилася в пам’яті поколінь лише як універсальний символ кнопки «Save» у більшості програм.
Немає коментарів:
Дописати коментар